ПРОЕКТ

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ

КОНЦЕПЦІЯ

РЕФОРМ І РОЗВИТКУ АГРАРНОЇ ОСВІТИ ТА НАУКИ В УКРАЇНІ

Київ – 2010

Реформування аграрної освіти та науки має підвищити їх якість та результативність, сприяти зростанню ефективності використання кадрового потенціалу країни, забезпечити конкурентоспроможність агропромислового сектору економіки держави, підвищити добробут населення. В основу реформування аграрної освіти і науки покладається:

а) поглиблення інтеграції вказаних видів діяльності та переведення їх на інноваційні системи взаємодії з виробничою сферою АПК;

б) введення диференціації відповідальності за розробку загальнодержавних і регіональних наукових, інноваційних і кадрових проблем в АПК (в цілому і по регіонах), згідно міжнародних стандартів;

в) відповідальність за стан науково-технічного прогресу і кадрове забезпечення сфери АПК, а також за зберігання і переробку сільськогосподарської і харчової сировини та продукції, їх якість і безпеку, збереження довкілля та соціальний розвиток сільської місцевості – вчорашні аграрні університети і НДІ мають стати установами наук про якість життя і безпеку довкілля та раціональне природокористування.

Мета й основні завдання

Метою реформування системи аграрної освіти та науки є:

· докорінне підвищення конкурентоспроможності результатів діяльності ВНЗ та відповідних науково-дослідних установ Мінагрополітики, НААН України спрямованих на покращення наукового і кадрового забезпечення розвитку на інноваційній основі галузей вітчизняного агропромислового комплексу з урахуванням нових економічних умов та світових продовольчих і фінансових викликів.

· реалізація державної аграрної політики удосконалення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації керівників і фахівців для агропромислового виробництва, формування кадрового потенціалу, спроможного швидко адаптуватися і ефективно працювати в нових економічних умовах та міжнародному конкурентному середовищі шляхом спільного використання наукового потенціалу та матеріально-технічної бази установ Мінагрополітики, НААН України;

· підвищення рівня наукових досліджень та впровадження їх у виробництво;

· створення загальнодержавної системи інформаційно-консультативного та телекомунікаційного забезпечення агропромислового і природоохоронного комплексів України.

Завданнями реформування аграрної освіти та науки для досягнення поставленої мети:

- завершити формування національної моделі конкурентоспроможної багаторівневої аграрної освіти, інтегрованої у світовий простір, яка здатна задовольняти потреби суспільства та особистостей;

- модернізувати систему державного замовлення на підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації керівників і фахівців у відповідності до потреб на них вітчизняного агропромислового виробництва, які спроможні швидко адаптуватися і ефективно працювати в нових економічних умовах;

- сформувати систему ефективного управління науково-технічною та інноваційною сферами на основі концентрації управлінських та координаційних функцій, кадрового потенціалу, фінансових і матеріально-технічних ресурсів на пріоритетних напрямах розвитку установ аграрної науки і освіти та їх інноваційної діяльності;

- інтенсифікувати фундаментальні та прикладні дослідження, результати яких повинні відповідати світовому рівню і мати вагомий вплив на освіту та соціально-економічний розвиток агропромислового виробництва;

- забезпечити високу результативність наукових досліджень та широке спрямування їх результатів на інноваційний розвиток агропромислового виробництва;

- підготувати проекти законодавчих та нормативних актів, які необхідні для реалізації пропозицій з реформування аграрної освіти та науки України в нових економічних умовах;

- привести у відповідність до діючих нормативів МОН України та вимог Болонського процесу критерії оцінки рівнів підготовки фахівців різних ступенів.

1. Основні стратегічні напрями реформування аграрної науки і освіти:

- перехід на створення інновацій, які повинні забезпечити конкурентоспроможність та комерційну привабливість науково-технічних розробок на ринку наукоємкої продукції;

- оптимізація систем аграрної науки і освіти для концентрації матеріально-технічних, кадрових і фінансових ресурсів на вирішення пріоритетних завдань АПК;

- запровадження системи планування та виконання науково-технічних програм під інноваційну модель розвитку галузей АПК;

- створення дієвих систем інноваційного провайдингу;

- формування системи державного замовлення на науково-технічну продукцію через Мінагрополітики;

- оптимізація системи аграрної освіти для концентрації матеріально-технічних, кадрових і фінансових ресурсів забезпечення розвитку всіх ланок освітніх закладів;

- створення системи мотивації одержання аграрної освіти;

- підпорядкування навчальних закладів ПТНЗ аграрного профілю галузевому міністерству;

- удосконалення системи післядипломної освіти, підготовки організаційно-управлінських кадрів;

- інтеграція аграрної освіти, науки і виробництва;

- формування системи перманентного наповнення змісту нового та запровадження в навчальний процес інноваційних технологій;

- формування системи замовлень АПК на підготовку фахівців аграрного профілю та оцінка їх кваліфікаційного рівня;

- реформування системи підготовки науково-педагогічних кадрів, їх освітянської та наукової діяльності, її нормативно-правового забезпечення у відповідності до міжнародних стандартів;

- навчання в університетах зорієнтувати на вирішенні глобальних проблем сьогодення;

- підвищення якості та безпеки сільськогосподарської продукції;

- екологізація усіх сфер аграрного сектору економіки на усіх етапах життєвого циклу людини;

- мінімізація шкідливого впливу від сільськогосподарської діяльності на довкілля;

- розвиток систем управління якістю в сфері агарного виробництва, переробки і зберігання сільськогосподарської продукції;

- посилення ролі гуманітарної підготовки фахівців, як фактора розвитку демократії та протистояння тероризму, наркоманії та іншим негативним соціальним проявам у суспільстві;

- посилення практичної складової у підготовці фахівців за всіма напрямами підготовки (спеціальностями) та освітньо-кваліфікаційними рівнями.

1.1.Оптімізація системи аграрної науки і освіти

1.1.1. Базувати організацію проведення наукових досліджень і створення наукового продукту за галузевим принципом, а наукове забезпечення трансферу інновацій – за територіальним.

1.1.2. Розробити систему об’єктивної оцінки ефективності діяльності науково-дослідних установ та вищих навчальних закладів з наукової роботи, згідно міжнародних стандартів.

1.1.3. Здійснити оптимізацію кількості та структури науково-дослідних установ та навчальних закладів аграрного профілю.

1.1.4. Спрямовувати кошти, які вивільняться за рахунок скорочення витрат на утримання дослідницьких установ та навчальних закладів на розвиток матеріально-технічної бази та заробітну плату за актуальними пріоритетними для агропромислового комплексу напрямами.

1.1.5. Оновити матеріально-технічну базу наукових лабораторій дослідних установ та ВНЗ сучасним обладнанням та устаткуванням.

1.1.6. Створити наукові лабораторії при кафедрах, здійснити їх сертифікацію.

1.1.7. Створити при НААН “Фонд сприяння молодим вченим” для вирішення питань мотивації молоді до інтенсифікації праці у науковій сфері системою стимулів.

1.1.8. Активізувати та стимулювати участь студентів у науково-дослідній роботі університетів через організацію студентських наукових товариств, бізнес-інноваційних структур, громадських інвестиційних фондів, системи іменних стипендій.

1.1.9. Підвищити ефективність роботи наукових кадрів через магістратуру, аспірантуру та докторантуру.

1.1.10. Створити організаційні об’єднання ВНЗ із науково-дослідними установами та виробничими структурами України для посилення наукової діяльності, теоретичної, практичної підготовки студентів ВНЗ, а також для сприяння підготовки фахівців ОКР “магістр” дослідницького спрямування (по типу техно- та наукових парків, комплексів, концернів, кластерів тощо).

1.2. Система планування, виконання та фінансування науково-дослідних робіт

1.2.1. Створити дієву систему державного замовлення наукової продукції через Міністерство аграрної політики, а також через Міністерство промислової політики, Мінприроди, МНС тощо з покладанням функції координації фундаментальних і прикладних досліджень всіх виконавців, у відповідності до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” та НААН України.

1.2.2. Створити при НААН України Міжвідомчу раду з координації наукових досліджень та тематики дисертаційних робіт у системі агропромислового та природоохоронного комплексів України, залучивши до її складу представників НААН України, НУБіП України вищих навчальних закладів аграрного профілю, Мінагрополітики, професійних об’єднань та інших зацікавлених міністерств та відомств.

1.2.3. Зосередити основну частку фундаментальних наукових досліджень в наукових установах НААН та університетах дослідницького типу.

1.2.4. В основу прикладних науково-технічних програм покласти проекти, у вигляді грантів, на основі узагальнених Мінагрополітики та інших міністерств пропозицій від професійних об’єднань та асоціацій (проблеми виробника).

1.2.5. Забезпечити комплексність та короткотерміновість (до 3 років) прикладних програм, які мають інноваційну спрямованість та спрямувати їх на розв’язання конкретних проблем виробництва.

1.2.6. Підвищити рівень використання наукового потенціалу наукових установ та ВНЗ при розробці державних стандартів України в галузі природокористування та їх гармонізації з вимогами СОТ та ЄС.

1.2.7. Запровадити принципи програмно-цільового методу фінансування на всьому ланцюгу науково-інноваційного продукування.

1.2.8. Фінансування наукових досліджень здійснювати двома шляхами: через базове фінансування науково-дослідних установ та фінансування проектів (грантів).

1.2.9. Підвищувати якісний рівень науково-педагогічного потенціалу кафедр шляхом розвитку наукових шкіл за окремими галузями знань, науки й техніки, забезпечення багато джерельного фінансування науково-дослідної діяльності, запровадження систем мотивації та оцінювання науково-дослідної роботи.

1.2.10. Збільшити показники залучення та розробити порядок використання коштів для виконання науково-дослідних робіт на госпдоговірній основі на замовлення вітчизняних та зарубіжних суб'єктів різних форм власності до рівня фінансування наукових розробок за рахунок Державного бюджету України.

1.3. Формування та функціонування системи трансферу інновацій та дорадництва в АПВ

1.3.1. Реформувати функціонуючі у АР Крим і областях України, Центри наукового забезпечення АПВ регіонів у Регіональні центри інноваційного розвитку АПК - за участю науково-дослідних установ НААН, вищих навчальних закладів та наукових установ аграрного профілю, проектно-технологічних установ Мінагрополітики та професійних об’єднань.

1.3.2. Акредитувати експертну установу та ввести обов’язкову експертну оцінку інноваційного потенціалу науково-технічних програм, розробок, моніторинг та депозитарний облік обігового інтелектуального капіталу.

1.3.3. Централізувати управління трансфером наукоємних технологій та запровадити механізми їх виведення на ринок в якості інноваційних бізнес-проектів.

1.3.4. Запровадити періодичне видання Всеукраїнського інформаційного бюлетеня інноваційних впроваджень за результатами наукових досліджень для забезпечення достатньої інформованості громадськості щодо результатів науково-дослідницької діяльності.

1.3.5. На законодавчому рівні звільнити на регламентований термін від сплати податку на додану вартість:

- наукові установи НААН та вищі навчальні заклади за реалізацію інноваційних розробок, спрямованих на виробництво наукомісткої та імпортозамінної продукції, сільськогосподарським товаровиробникам та підприємствам виробникам товарів для АПВ;

- наукові установи НААН, вищі навчальні заклади, дослідні підприємства їх мережі, а також підприємства, у статутному фонді яких доля зазначених установ, закладів та підприємств становить більше 50%, за реалізовану ними сільськогосподарську продукцію власного виробництва, яка характеризується високою наукомісткістю або є імпортозамінною, а також з аналогічними характеристиками товарів для АПВ.

1.3.6. Надати законодавчим рішенням пільги сільськогосподарським товаровиробникам, які впроваджують інноваційні розробки, передбачивши, що отримані таким чином додаткові прибутки вони повинні спрямовувати виключно на оновлення власної матеріально-технічної бази.

1.4. Реформування експериментальної бази НААН і ВНЗ МАП України

1.4.1. Сформувати нормативно-законодавчі механізми, які б забезпечили залучення інвестицій у дослідні господарства НААН та вищих навчальних закладів з метою їх інноваційного розвитку, створення холдингів за галузевим принципом та використання частини прибутку, який отриманий від їх діяльності на фінансування пріоритетних наукових напрямів та оновлення матеріально-технічної бази відповідно наукових установ та вищих навчальних закладів.

1.4.2. Розробити комплекс преференцій для дослідних та навчально-дослідних господарств, на базі яких відбувається мультиплікація наукового продукту (сорт, порода, тощо);

1.4.3. Відпрацювати пілотні комплексні проекти інноваційно-інвестиційного розвитку різних галузей агропромислового виробництва на базі державних підприємств, що входять у систему НААН, МАП із залученням приватного капіталу.

1.4.4. Сформувати дієві форми співпраці дослідних господарств мережі НААН, НУБіП України та Регіональних центрів інноваційного розвитку АПК, а також механізми їх реалізації щодо трансферу інновацій в агропромисловий та прородоохоронний комплекси.

1.4.5. Поглибити спеціалізацію дослідних та навчально-дослідних господарств з апробації та впровадження завершених наукових розробок.

1.4.6. Внести пропозиції щодо передачі на баланс аграрних ВНЗ об’єктів експериментальної і промислової бази непрацюючих державних підприємств, а також вивільнених приміщень для створення бізнес-інкубаторів, технопарків, структур технополісів, науково-дослідних центрів, лабораторій навчально-дослідних господарств ВНЗ.

2. Оптимізація і реструктуризація системи аграрної освіти

Завданням цього стратегічного напряму є формування оптимальної кількості та структури вищих навчальних закладів І-IV рівнів акредитації і кількості працюючих в них за якісними показниками кадрового складу, матеріально-технічної бази, інформаційного забезпечення та рейтингової оцінки випускників на виробництві з урахуванням потреби їх кількості в реальному аграрному секторі та міжнародного визнання вищих навчальних закладів, а саме:

2.1. Поетапно оптимізувати мережу вищих навчальних закладів, що належать до сфери управління Міністерства аграрної політики України, впродовж 2010-2020 років шляхом створення відповідних об'єднань - потужних університетських центрів із урахуванням регіональних, галузевих і загальнодержавних потреб, в яких зосередити високий науковий, педагогічний, методичний і виховний потенціал відповідно до плану дій.

2.2 Привести ринок освітніх послуг у відповідність до ринку праці з урахуванням перспектив і тенденцій розвитку аграрної галузі; оптимізувати структуру спеціальностей та спеціалізацій в аграрних вищих навчальних закладах згідно вимог ступеневої підготовки.

2.3. Розробити галузеві стандарти вищої освіти гармонізовані до європейських стандартів за показниками терміну і змісту навчання, співвідношень аудиторного навчання та самостійної роботи, навчання і виробничих практик у відповідності до напряму підготовки, забезпечивши не віртуальну, а реальну перспективу мобільності студентів у європейському просторі.

2.4. Розробити систему гнучких навчальних програм і планів, спрямованих на посилення теоретичної підготовки за логічно-аналітичним міждисциплінарним принципом, освоєння студентами сучасних технологічних, екологічних і природоохоронних знань, набуття основ організації та менеджменту виробництва.

2.5. Розробити диференційовану систему практичної підготовки за напрямами аграрної галузі за тріадою: практичні навички у лабораторії (навчальне поле, навчальний полігон) > навчальна практика в умовах виробництва з викладачем > виробнича практика (стажування).

2.6. Удосконалити систему державної атестації випускників шляхом запровадження поряд із державними іспитами незалежного їх тестування.

2.7. Привести у відповідність класифікатор професій та посад до освітньо-кваліфікаційних рівнів бакалавр та магістр.

2.8.Забезпечити подальший розвиток магістратури, максимально наблизивши зміст освіти до сфер працевлаштування випускників. Змінити зміст виробничих практик магістрантів на систему стажування з її фінансовою підтримкою для осіб, що навчаються за держзамовленням.

2.9. Удосконалити систему дослідницької магістратури із залученням наукових установ НААН, Мінагрополітики та інших профільних установ.

2.10. Розробити та запровадити програму міжнародних магістерських програм для підготовки фахівців, здатних забезпечувати просування продукції АПК на світовий ринок.

2.11. Розширити спектр підготовки магістрів за експертно-аналітичними напрямами у сферах лабораторної діагностики, екології, біотехнології, ресурсозбереження, інспекції тощо.

2.12. Розширити та удосконалити напрями магістерської підготовки для забезпечення менеджментної та інноваційно-інвестиційної діяльності в аграрному секторі економіки.

2.13. Докорінним чином мобілізувати ресурси для розвитку англомовних магістерських програм.

2.14. Забезпечити розвиток навчально-практичних центрів із залученням фінансово-технічної підтримки виробників.

2.15. Оновити методичне забезпечення навчального процесу згідно з вимогами міжнародних стандартів ІSО, наповнити електронними навчальними курсами з усіх дисциплін навчально-інформаційні портали ВНЗ на базі платформи дистанційного навчання Мооdlе, репозиторій випускних бакалаврських і магістерських робіт.

Впроваджувати стандартизовані методики якісного оцінювання знань студентів, розробивши методику та провівши апробацію критеріїв оцінювання якості професійно-практичної підготовки випускників у форматі "знання – уміння – навички".

3. Удосконалення освітньої діяльності та науково-методичного забезпечення навчального-виховного процесу

3.1. Розробити програму запровадження стандартизованих методик якісного оцінювання знань, умінь і навичок студентів згідно напрямів професійно-практичної підготовки.

3.2. Запровадити систему постійного, протягом всього періоду навчання, конкурсного відбору студентів на місце державного замовлення.

3.3. Створити університетські та міжуніверситетські інформаційно-телекомунікаційні центри, запровадити дистанційні форми навчання (міжнародні, міжуніверситетські та університет-наукова установа).

3.4. Удосконалити організацію роботи навчальних клінік ветеринарної медицини, ферм, юридичних консультацій, бухгалтерій, навчально-дослідних полів, навчально-виробничих майстерень тощо.

3.5. Удосконалити інфраструктуру системи навчально-дослідних господарств та розробити програму інвестиційного забезпечення їх сучасними агротехнологіями.

3.6. Підвищити рівень практичної підготовки та удосконалити систему проходження студентами виробничої практики шляхом укладання довгострокових угод із громадськими аграрними об’єднаннями, науково-виробничими об’єднаннями, відомствами і установами АПК. Забезпечити систему її контролю та оцінки результатів.

3.7. З метою покращення практичного навчання студентів, підвищення кваліфікації молодих науковців, науково-педагогічних і педагогічних працівників та провідних фахівців АПК необхідно:

O створити в навчально-дослідних господарствах ВНЗ сучасну інфраструктуру та запроваджувати у навчально-дослідних господарствах ВНЗ сучасні технології та світові досягнення науки і передової практики сільськогосподарського виробництва у веденні рослинництва, тваринництва, переробки та зберігання сільськогосподарської продукції з одночасним використанням новітніх елементів менеджменту, економіки і підприємництва, екології для організації навчання, виконання студентами виробничих функцій, пов'язаних з майбутньою спеціальністю;

O забезпечити проходження студентами виробничої практики в провідних господарствах галузі;

O продовжити створення навчально-практичних центрів на базі підприємств галузі, в яких запроваджено інноваційні технології виробництва сільськогосподарської продукції, застосовується сучасна техніка та обладнання;

O удосконалити організацію роботи навчальних клінік ветеринарної медицини, ферм, юридичних консультацій, бухгалтерій, навчально-дослідних полів, навчально-виробничих майстерень тощо.

4. Реформування системи підготовки науково-педагогічних та педагогічних кадрів вищих навчальних закладів

4.1. Забезпечити відповідність вітчизняної нормативно-правової бази і умов праці у вищих навчальних закладих до вимог Болонського процесу та міжнародних стандартів.

4.2. Здійснити атестацію наукових лабораторій вищих навчальних закладів та розробити програми удосконалення їх матеріально-технічного оснащення на конкурсній основі.

4.3. Вищим навчальним закладам розробити та затвердити програми розвитку соціального забезпечення науково-педагогічних працівників.

4.4. Удосконалити нормативно-правову базу лабільності науково-педагогічних, педагогічних працівників у навчальному процесі та науковій діяльності.

4.5. Запровадити єдиний механізм об’єктивної рейтингової оцінки і визнання професійної оцінки науково-педагогічних працівників та посилення мотивації їх діяльності.

4.6. Розробити програму наскрізної підготовки наукових кадрів для аграрного сектору економіки, починаючи із навчання в університеті.

4.7. Розробити та запровадити механізм періодичного стажування аспірантів, докторантів, науково-педагогічних та педагогічних працівників ВНЗ у провідних підприємствах галузі та вітчизняних і міжнародних провідних вищих навчальних закладах з метою перейняття прогресивного досвіду.

4.8. Продовжувати практику залучення до викладацької діяльності провідних фахівців науково-дослідних установ, підприємств і організацій АПК, науково-педагогічних працівників провідних закладів освіти та науки зарубіжних країн.

5. Формування системи замовлень на підготовку фахівців

5.1. Провести аналіз стану та перспектив розвитку ринку праці в аграрному секторі.

5.2. Визначити систему критеріїв формування замовлень.

5.3. Створити автоматизовану систему комп’ютерного моніторингу потреб кадрового забезпечення аграрного виробництва та результатів працевлаштування випускників вищих навчальних закладів.

5.4. Створити комп’ютерну базу даних щодо кадрового резерву в сфері організації та управління АПК.

6. Відновлення системи професійно-технічної освіти

6.1. Провести аналіз стану та перспектив ринку праці для робітничих професій у АПК.

6.2. Сформувати структуру, розробити програми інтегрованої професійної підготовки для забезпечення виробничих процесів за сучасними технологіями.

6.3. Залучити громадські аграрні об’єднання до вирішення проблем соціального забезпечення спеціалістів робітничих професій у системі АПК.

7. Основні стратегічні напрями інтеграції аграрної освіти, науки та виробництва

7.1. Узагальнити та поширити досвід провідних країн світу щодо взаємопоєднання науки та освіти, інтеграції науки та бізнесу, рівноправної співпраці освіти та бізнесу, запровадити на його основі механізм реалізації інноваційного потенціалу аграрних ВНЗ шляхом залучення науково-педагогічних працівників, студентів, аспірантів і докторантів в інноваційну діяльність, створення умов для розвитку науково-технічного підприємництва, виробничого освоєння наукових знань і наукомістких високих технологій; забезпечення комерціалізації результатів наукових досліджень і підвищення технічного рівня та конкурентоспроможності виробництва; сприяння передачі розробок на ринок у вигляді інноваційних продуктів, технологій і послуг для задоволення потреб суспільства.

7.2. Створити організаційні об’єднання ВНЗ із науково-дослідними установами та виробничими структурами України , як за регіональним, так й за галузевим принципами із залученням до їх складу установ НААН, вищих навчальних закладів та бізнесових структур.

7.3. Запровадити реалізацію комплексних науково-технічних програм за участі наукових установ та ВНЗ Мінагрополітики, НААН та НУБіП.

7.4. Практикувати залучення установами НААН викладачів вищих навчальних закладів до проведення наукових досліджень.

7.5. Розширити роботу з організації спільних кафедр вищих навчальних закладів при наукових установах і залучення на їх базі викладачів та студентів до проведення наукових досліджень.

7.6. Створити на базі наукових установ та вищих навчальних закладів, оснащених сучасним обладнанням для проведення досліджень, наукові центри з спільного його використання.

7.7. Розробити систему заохочення науковців до підготовки фахівців аграрного профілю у вищих навчальних закладах.

7.8. Залучити провідних науковців та фахівців АПК до формування змісту освіти, навчальних планів та програм.

7.9. Внести пропозиції до відповідних державних структур України щодо законодавчого прирівняння структурних підрозділів ВНЗ, які займаються створенням наукоємної продукції та сільськогосподарським виробництвом, до сільськогосподарських товаровиробників.

7.10. Створити мережу високотехнологічних підприємств галузі для організації та проведення стажування викладачів з метою освоєння новітніх технологій і методик та на законодавчому рівні передбачити на договірній основі участь роботодавців у підготовці, перепідготовці, підвищенні кваліфікації кадрів, проведенні науково-дослідних робіт, консалтингових послуг, проведенні усіх видів практик для студентів, виконання дипломних проектів, спрямуванні інвестицій у розвиток і зміцнення матеріально-технічної бази аграрних навчальних закладів.

7.11. Внести пропозиції щодо надання пільг підприємствам, які займаються організацією та проведенням практичної підготовки студентів, стажуванні викладачів та беруть участь у покращенні матеріально-технічної бази аграрних ВНЗ.

7.12. Поширити практику організації та проведення навчальних занять в умовах моделювання сучасного виробництва (на дослідних полях, навчальних фермах, бухгалтеріях, клініках тощо) із залученням кваліфікованих фахівців виробництва, керівників провідних підприємств галузі.

7.13. Запровадити практику отримання студентами аграрних ВНЗ III–IV рівнів акредитації не менше однієї, а у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації не менше двох робітничих професій у межах навчальних планів.

8. Основні стратегічні напрями розвитку міжнародної діяльності

8.1. Сформувати пріоритетні напрями міжнародної наукової діяльності, які сприятимуть майбутній Угоді про асоціацію України та ЄС.

8.2. Започаткувати нові комунікаційні канали з метою обміну науковою і освітянською інформацією між партнерами у вирішенні глобальних проблем людства.

8.3. Спрямувати зусилля наукового і освітнього потенціалу на зближення позицій України та ЄС з питань, які розглядаються в рамках міжнародних організацій IGC, ISO, FAO тощо.

8.4. Взяти участь у проектах TWINNING та TAIEX з метою розбудови інституційної спроможності, необхідної для адаптації національного законодавства до законодавства ЄС.

8.5. Використати європейський інструмент сусідства та партнерства (ENPI) для ефективної координації та застосування зовнішньої допомоги в галузі науки та технологій.

8.6. Збільшити чисельність фахівців, які у свою діяльність спрямовують на вирішення питань міжнародного розвитку, патентного та стандартизаційного законодавства.

8.7. Визначити першочергові дії щодо визнання дипломів спеціалістів, магістрів, кандидатів наук (PhD), докторів наук (doc.habil.) в країнах Спільноти;

8.8. Відродити традицію проведення щорічних спеціалізованих виставок в тому числі з міжнародним представництвом, завершених науково-технічних і технологічних розробок, які сприятимуть зустрічам виробників і споживачів наукової продукції.

8.9. Завершити гармонізацію у сфері інтелектуальної власності і трансферу технологій до єдиної термінології з метою унеможливлення подвійного трактування законодавства суб’єктами міжнародної науково-технічної співпраці.

8.10. Інтенсифікувати практику стажування вітчизняних вчених, особливо молодих науковців, у провідних зарубіжних університетах та фірмах.

8.11. Збільшити кількість науковців і студентів ВНЗ та їх відокремлених підрозділів, які беруть участь у міжнародних освітянських і наукових проектах

8.12. Розширити контингент набору іноземних студентів на навчання в аграрні ВНЗ; удосконалювати методики навчання іноземних студентів, підготовку викладачів, здатних викладати відповідні навчальні курси. Здійснити заходи щодо відкриття підготовчих відділень для іноземних громадян на базі аграрних ВНЗ.

8.13. Здійснити заходи щодо проведення систематичної профорієнтаційної роботи в зарубіжних країнах для популяризації вищої аграрної освіти України.

8.14. З метою інформування ВНЗ та залучення їх до міжнародних проектів створити на веб-сайті Міністерства аграрної політики України окремий розділ з інформацією про реалізацію міжнародних проектів в сфері освіти, науки та дорадництва України.

8.15. Брати участь у міжнародних програмах і проектах, спільному проведенні досліджень і розробці проектів, спрямованих на створення конкурентоспроможної високотехнологічної продукції й новітніх технологій, створення спільних наукових організацій і інноваційних структур та забезпечення їхнього фінансування.

9. Очікувані результати

9.1. Науково-освітянські та соціальні:

9.1.1. У результаті реалізації реформ очікується створення спільно з науково-дослідними установами НААН України та Міністерства аграрної політики України Регіональних центрів інноваційного розвитку АПК.

9.1.2. Буде скоординована та інтегрована система взаємодії аграрної освіти та науки, спрямованої на інноваційний розвиток АПВ.

9.1.3. Будуть адаптовані до європейських стандартів галузеві стандарти вищої аграрної освіти.

9.1.4. Будуть узгодженні освітньо-кваліфікаційних рівні бакалавр і магістр із змістом та завданнями професійної діяльності у галузях АПК.

9.1.5. Оптимізується чисельність студентів і випускників, що потребує виробництво і професорського-викладацького складу вищих навчальних закладів.

9.1.6. Будуть створені інформаційно-телекомунікаційні центри дистанційного навчання, інновацій на ринку праці.

9.17. Буде створена система якісного оцінювання знань і практичної підготовки випускників вищих навчальних закладів за участю виробництва.

9.1.8. Буде функціонувати ефективна система планування та виконання науково-технічних програм, спрямованих на вирішення актуальних проблем виробництва.

9.1.9. Оптимізована структура і чисельність наукових установ й ВНЗ та кількість науково-педагогічних працівників.

9.1.10. Буде діяти ефективна система науково-координаційної діяльності в галузях АПК щодо забезпечення інноваційного розвитку аграрного бізнесу через Регіональні центри інноваційного розвику АПК.

9.1.11. Поглибляться та розширяться міжнародні зв’язки з посиленням інтервенцій вітчизняної продукції АПК на міжнародні ринки.

9.1.12. Будуть створені регіональні та галузеві об’єднання, як основний елемент поєднання науки та виробництва.

9.1.13. Будуть запроваджені ресурсозберігаючі і природоохоронні агротехнології з компетентним фаховим супроводом.

9.1.14. Буде створений єдиний інтелектуальний (науково-технічний, економічний та культурно-просвітницький) простір в аграрній сфері.

9.1.15. Здійсниться адаптація аграрної освіти до вимог Болонського процесу, гідне представлення навчальних закладів у лоні світових університетів.

9.1.16. Забезпечиться підвищення ефективності використання наявної навчально-наукової бази, кадрового потенціалу та інформаційного ресурсу, зорієнтованого на багатовекторну діяльність навчального закладу.

9.1.17. Сформується єдиний регіональний ринок освітянських послуг.

9.1.18. Забезпечиться підвищення впливу на економічно-соціальний стан регіону, сприяння сталому розвитку сільських територій.

9.1.19. Сформується єдина система профорієнтаційної роботи в регіоні.

9.1.20. Розширяться можливості щодо працевлаштування випускників навчальних закладів.

9.1.21. Забезпечиться поглиблення інтеграційних процесів та безперервної освіти.

9.1.22. Створиться система потужних наукових шкіл та інформаційно-консультативних центрів.

9.1.23. Підвищиться спроможність в подоланні ризиків викликаних демографічними, соціальними, економічними та екологічними умовами.

9.1.24. Поглибляться міжнародні зв’язки з метою участі в проектах, проведення підготовки фахівців для інших країн, стажування науково-педагогічних працівників та студентів за кордоном.

9.1.25. Буде забезпечене оперативне реагування на швидкозмінну кон’юнктуру ринку праці.

9.1.26. Поглибляться зв’язки і сформуються партнерські стосунки з потужними аграрними підприємствами та фермерськими господарствами.

9.1.27. Розширяться можливості щодо перепрофілювання окремих напрямів підготовки з кон’юнктури ринку праці.

9.1.28. Створиться система оперативного реагування на впровадження інноваційних технологій, використання нової техніки та обладнання.

9.1.29. Створяться галузеві центри практичної підготовки студентів з використанням ресурсів навчальних закладів, НААН та підприємств-партнерів.

9.1.30. Поглибляться взаємовигідні зв’язки із заводами-виробниками сільськогосподарської техніки, обладнання, тощо.

9.1.31. Сформується внутрівузівська корпоративна культура, з пропагуванням демократичних цінностей, академічних свобод.

9.1.32. Зменшаться енерго- та тепловитрати (за рахунок заміни теплоенергомереж, використання економічних агрегатів, теплових котлів, тощо).

9.2. Економічні та виробничі

9.2.1. Скорочення фінансових витрат:

· за рахунок скорочення адміністративного та обслуговуючого персоналу (до 10 %);

· зменшення контингенту студентів за рахунок ліквідації дублювання спеціальностей, демографічної ситуації та потреб ринку праці (до 10%);

· об’єднання кафедр соціально-гуманітарних, природничо-математичних, фундаментальних та економічних дисциплін (5–7%);

· транспортно-поштових витрат (2–3%);

· спрощення системи підвищення кваліфікації науково-педагогічних та педагогічних кадрів (2–3%).

9.2.2. Отримання додаткових фінансових надходжень:

· підготовка фахівців для інших країн (5–10 %);

· надання платних дорадчих послуг, підвищення кваліфікації (3–5%);

· ефективне використання виробничих структурних підрозділів
(5-10% );

· участь у міжнародних проектах, отримання грантів (1–2%).

9.2.3. Підвищення ефективності виробництва

Впровадження результатів досліджень сприятиме збереженню ґрунтового покриву, відтворенню його родючості, сталому розвитку сільськогосподарських територій, зростанню продуктивності агроекосистем, завдяки чому середньорічні обсяги виробництва зерна зростуть до 65 млн. тонн, олійних культур – 16, овочів – 9, плодів та ягід – 4,6 і винограду – 1,2 млн. тонн.

Використання нової системи організації селекційного процесу дасть можливість у 2,5-3,0 рази інтенсифікувати генетичні дослідження з метою виведення нових порід тварин з наперед визначеними господарсько корисними властивостями. Розробки щодо збалансованої годівлі тварин і поліпшення умов їх утримання сприятимуть підвищенню ефективності засвоєння корму, завдяки чому витрати на 1 кг приросту свиней знизяться до 2,8-3,0, а великої рогатої худоби – до 7-8 кормових одиниць. Впровадження наукових розробок у сільськогосподарське виробництво дозволить забезпечити виробництво молока в обсязі 22 млн. тонн, м’яса – 6,1 млн. тонн, яєць – 17,1 млрд. штук.

Буде налагоджено виробництво нових видів високоякісних харчових продуктів функціонального призначення, збільшено вихід м‘ясної і молочної продукції з одиниці сировини. Інтенсифікація окремих технологічних процесів дасть змогу збільшити вихід продукції на 5-8 % за рахунок зменшення її втрат у процесі переробки і подовжити термін зберігання плодоовочевої продукції без суттєвих змін споживчих якостей більше ніж у 2 рази, а м’ясних виробів – майже в 5 разів.

Застосування нових організаційних, технологічних і технічних рішень дасть можливість зменшити питомі витрати промислової енергії на виробництво продукції в 1,5-1,7 рази і підвищити продуктивність праці в 2,0-2,3 рази. Завдяки використанню енергії з поновлюваних джерел у сільському господарстві на 10% знизиться споживання енергії з традиційних джерел.

Реалізація наукових розробок з удосконалення податкової, фінансово-кредитної політики, організаційних та економічних механізмів розвитку аграрного сектора економіки країни забезпечать його рентабельність в межах 18-20% і розширене відтворення галузі.

Кошти, які вивільняться за рахунок оптимізації та реструктуризації системи аграрної освіти та науки, спрямуються на оновлення лабораторного обладнання і приладів наукових установ та вищих навчальних закладів, а також розвиток нових напрямів досліджень.

Таким чином, будуть нарощуватися обсяги виробництва національної сільськогосподарської продукції та її експортної складової, підвищиться якість харчових продуктів, а їх показники будуть доведені до міжнародних стандартів, збільшиться кількість робочих місць та поліпшаться умови праці, прискориться соціальний розвиток села, а також зменшиться негативний вплив агропромислового виробництва на довкілля. Впровадження у виробництво нових наукових розробок сприятиме підвищенню життєвого рівня народу.

Додаток

План дій по реалізації концепції

Поетапна оптимізація мережі вищих навчальних закладів та наукових установ , що належать до сфери управління Міністерства аграрної політики України та Національної академії аграрних наук України шляхом проведення атестації наукових установ і навчальних закладів Мінагрополітики та НААН.

І етап – 2010 - 2012 роки:

· Об’єднання Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. П. Василенка та Харківського національного аграрного університету ім. В.В.Докучаєва.

Входження в структуру об’єднаного університету Красноградського технікуму механізації сільського господарства ім. Ф.Я. Тимошенка

· Об’єднання Львівського національного аграрного університету та Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. Гжицького.

Входження в структуру об’єднаного університету Млинівського технікуму ветеринарної медицини та Українського державного конструкторсько-технологічного інституту транспорту агропромислового комплексу (м. Івано-Франківськ)

Входження в структуру вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації технікумів і коледжів:

· до Сумського НАУ – Остерського будівельного технікуму, Борзнянського державного с.-г. технікуму та Сосницького с.-г. технікуму бухгалтерського обліку;

· до Таврійського ДАТУ – Оріхівського с.-г. технікуму;

· до Одеського ДАУ – Ананьївського державного аграрно-економічного технікуму, Білгород-Дністровського державного аграрного технікуму, Ізмаїльського технікум механізації і електрифікації с.-г., Петрівського державного аграрного технікуму;

· до Херсонського ДАУ – Каховського агротехнічного коледжу;

· до Житомирського НАЕУ – Новочорторийського аграрного технікуму (з Рогачів-Волинською філією);

· до Подільського ДАТУ – Борщівського агротехнічного коледжу.

· Завершення реорганізацію Керченського галузевого університетського центру та вжити заходів щодо включення до його складу наукового інституту “Південний науково-дослідний інститут рибного господарства та океанографії”.

· Селекційно-генетичний інститут - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення (СГІ “НЦНС”) та Одеський інститут агропромислового виробництва (ІАПВ) об’єднати в одну наукову установу, створивши на базі Одеського ІАПВ інноваційно-технологічний центр (як підрозділ СГІ “НЦНС”).

· Інститут тваринництва центральних районів України приєднати до Інституту зернового господарства (ІЗГ) і на їх базі створити Інститут сільського господарства степової зони України;

· Вінницьку державну сільськогосподарську дослідну станцію у госпрозрахунковий Вінницький інноваційно-інвестиційний центр Інституту кормів;

· Інститут зрошуваного садівництва імені М.Ф.Сидоренка у Дослідну станцію зрошуваного садівництва імені М.Ф.Сидоренка і підпорядкувати її Інституту садівництва;

· Інститут цукрових буряків (ІЦБ) в Інститут цукрових буряків та біоенергетичних культур;

· Інститут механізації тваринництва реорганізувати в Дослідну станцію механізації тваринництва Національного наукового центру “Інститут механізації та електрифікації сільського господарства” (ННЦ “ІМЕСГ”);

· Інститут луб’яних культур в Глухівську дослідну станцію луб’яних культур, підпорядкувавши її НААН України;

· Красноградську дослідну станцію ІЗГ в дослідне господарство ІЗГ;

· Жеребківську та Ізмаїльську дослідні станції СГІ “НЦНС” в дослідні господарства СГІ “НЦНС”.

· Запорізьку сільськогосподарську дослідну станцію Інституту олійних культур (ІОК) в науковий підрозділ ІОК.

· Південний науково-дослідний центр ННЦ “ІМЕСГ” та Західний науково-дослідний центр інженерії агротехнологічних систем ННЦ “ІМЕСГ” у дослідні господарства ННЦ “ІМЕСГ”.

· Українську науково-дослідну станцію карантину рослин підпорядкувати Інституту захисту рослин (ІЗР) ;

· Уладово-Люлинецьку дослідно-селекційну станцію ІЦБ підпорядкувати Інституту кормів .

· Дослідну станцію лікарських рослин Інституту агроекології підпорядкувати Інституту ефіроолійних і лікарських рослин;

ліквідувати:

· Науково-виробниче об’єднання “Селта” Національного наукового центру “Інститут механізації та електрифікації сільського господарства” (ННЦ “ІМЕСГ”);

· Кримську помологічну станцію Нікітського ботанічного саду – Національного наукового центру (НБС-ННЦ);

· Передкарпатську дослідну станцію Інституту землеробства і тваринництва західного регіону;

· Кримську дослідну станцію овочівництва Кримського інституту АПВ;

· Дослідну станцію “Маяк” Інституту овочівництва і баштанництва (ІОБ) ;

· Закарпатський територіальний центр карантину рослин ІЗР;

· Науково-виробничий центр м’ясного птахівництва Інституту ефіроолійних і лікарських рослин (ІЕЛР);

· Державну установу “Сульське дослідне поле” Інституту гідротехніки і меліорації;

· Дослідну станцію по кормовиробництву (с.Яструбинове) Миколаївського інституту АПВ;

· Державне підприємство „Торговий дім” ІЦБ та Експериментальне державне підприємство „Буряко-техніка” ІЦБ;

· Державне підприємство “Дослідне господарство „Богунівська Еліта” СГІ «НЦНС”;

· Державне підприємство “Дослідне господарство Дослідної станції “Маяк” Інституту овочівництва і баштанництва”;

· Державне підприємство “Дослідне господарство „Дмитрівка”, Державне підприємство “Дослідне господарство „Фастівське”, Державне підприємство “Дослідне господарство „Чернігівське” Інституту садівництва (ІС) та Державне підприємство “Дослідне господарство Львівської дослідної станції садівництва ІС”;

· Державне житлово-комунальне підприємство Миронівського інституту пшениці імені В.М.Ремесла;

· Житлово-комунальну контору СГІ “НЦНС”.

O відпрацювати систему замовлення, планування та виконання наукової продукції:

O створити при НААН міжвідомчу раду з координації наукових досліджень у системі агропромислового комплексу;

O створити при Мінагрополітики Раду з формування наукової тематики на замовлення сільськогосподарських товаривиробників;

O запровадити наукову експертизу в НААН всіх проектів наукових досліджень

O відпрацювати ефективну систему взаємодії ннаукових та освітніх установ аграрного профілю

O створити науково-навчально-виробничі консорціуми за участю установ НААН, вищих навчальних закладів та аграрного бізнесу;

O запровадити розроблення галузевих науково-технічних програм за участі наукових установ НААН і Мінагрополітики , а також вищих навчальних закладів.

II етап – 2012 – 2014 роки

Відпрацювати пілотні комплексні проекти інноваційно-інвестиційного розвитку різних галузей АПК із залученням приватного капіталу.

III етап – 2013-2020 роки:

Створення Регіональних центрів інноваційного розвитку АПК на базі ефективно працюючих наукових установ НААН та ВНЗ МАП України.